| 1 | То ж благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше. |
| 2 | І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена. |
| 3 | Глаголю бо благодаттю, даною менї, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, нїж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному удїлив міру віри. |
| 4 | Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усї ж члени мають не одно дїло, |
| 5 | так многі ми - одно тїло в Христї, по одному ж, один другому члени. |
| 6 | Маючи ж дарування по даній нам благодатї неоднакі: чи то пророцтво (то й пророкуймо) по мірі віри; |
| 7 | чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто - в ученню; |
| 8 | чи то напоминає хто - в напоминанню; хто дає, (давай) у простотї; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю. |
| 9 | Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго. |
| 10 | Братньою любовю (бувайте) один до одного нїжні; честю один одного більшим робіть; |
| 11 | у роботї не лїниві; духом горючі, Господеві служачі; |
| 12 | в надїї веселї; в горю терпіливі; в молитві непереставаючі, |
| 13 | у потребинах сьвятих - подїльчиві; до гостинностї охочі. |
| 14 | Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть. |
| 15 | Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче. |
| 16 | Однаково один з одним думайте. Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе. |
| 17 | Нїкому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми. |
| 18 | Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир. |
| 19 | Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь. |
| 20 | Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його. |
| 21 | Не давай ся подужати злу, а подужуй зло добром. |
