| 1 | Дбайте про любов і жадайте духовного, найбільше ж, щоб пророкувати. |
| 2 | Бо, хто говорить (чужою) мовою, не людям говорить, а Богу; бо нїхто не чує (слухає) його; а духом він говорить тайне. |
| 3 | Хто ж пророкує, людям говорить на збудованнє, і напоминаннє і утїшеннє. |
| 4 | Хто говорить (чужою) мовою, себе збудовує; а хто пророкує, церкву збудовує. |
| 5 | Хочу ж, щоб усї ви говорили мовами, та раднїщ, щоб пророкували; більший бо хто пророкує, нїж хто говорить мовами, хиба що й вияснює, щоб церква збудованнє прийняла. |
| 6 | Тепер же, браттє, коли прийду до вас, мовами говорячи, то що вам за користь, коли вам не говорити му або одкриттєм, або знаннєм, або пророцтвом, або наукою? |
| 7 | Ба й бездушне, що дає голос, чи сопілка, чи гуслї, коли різноти голосу не дає, як розуміти, що виграєть ся в сопілку або в гуслї. |
| 8 | Бо коли й сурма невиразний голос дає, то хто готовити меть ся до бою? |
| 9 | Так само й ви, коли подасте мовою незрозуміле слово, як зрозумієть ся говорене? на вітер бо говорити мете. |
| 10 | Стільки, як от буває, родів слів на сьвітї, і нї одно з них без голосу. |
| 11 | Коли ж не зрозумію значіння слів, буду тому, хто говорить, чужоземець, і хто говорить, чужоземець менї. |
| 12 | Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, то гледїть, щоб збагатїли ними на збудованнє церкві. |
| 13 | Так, хто говорить (чужою) мовою, нехай молить ся, щоб міг вияснювати. |
| 14 | Коли бо молюсь (чужою) мовою, дух мій молить ся, розуміннє ж моє без'овочне. |
| 15 | Що ж (робити)? Молити мусь духом, молити мусь же й розуміннєм; співати му духом, співати му й розуміннєм. |
| 16 | Бо коли благословити меш духом, то як той, хто займе місце невченого, скаже "амінь" на твоє дякуваннє, коли він не знає, що говориш. |
| 17 | Ти бо добре дякуєш, тільки ж другий не збудовуєть ся. |
| 18 | Дякую Богу моєму, що я більш усїх вас говорю мовами. |
| 19 | Тільки ж у церкві лучче менї пять слів промовити розуміннєм моїм, щоб і инших навчити, нїж десять тисяч слів (чужою) мовою. |
| 20 | Браттє, не бувайте дїти розуміннєм; нї, в лихому бувайте малолїтниками, у розумінню ж звершеними. |
| 21 | В законї писано: Чужими язиками й чужими устами говорити му людям сим, та й так не послухають мене, глаголе Господь. |
| 22 | Тим же язики на ознаку не тим, хто вірує, а невірним; пророцтво ж не невірним, а віруючим. |
| 23 | Коли оце зійдеть ся вся церква докупи, і всї чужими мовами заговорять, увійдуть же і невчені або невірні, то чи не скажуть, що ви дурієте? |
| 24 | Коли ж усї пророкують і ввійде хто невірний або невчений, то від усїх буде докорений і від усїх суджений. |
| 25 | І так тайни серця його виявлять ся, і так припавши лицем, поклонить ся Богові, звіщаючи, що справдї з вами Бог. |
| 26 | Що ж (треба робити), браттє? Коли сходитесь, і кожен псальму має, науку має, мову має, одкриттє має, виясненнє має, - усе на збудованнє нехай буде. |
| 27 | Коли хто (чужою) мовою говорить, (говоріть) по двоє, а найбільш по троє, і чергами, а один нехай вияснює. |
| 28 | Коли ж нема вияснювателя, то нехай мовчить у церкві; собі ж нехай говорить та Богові. |
| 29 | Пророки ж нехай по двоє і по троє говорять, а инші нехай міркують. |
| 30 | Коли ж другому, що сидить, одкриєть ся (що), перший нехай мовчить. |
| 31 | Можете бо всї один за одним пророкувати, щоб усї навчались і всї утїшались. |
| 32 | І духи пророцькі пророкам корять ся. |
| 33 | Не єсть бо Бог безладу, а впокою, як по всїх церквах у сьвятих. |
| 34 | Жінки ваші в церквах нехай мовчять; бо не дозволено їм говорити, а щоб корили ся, яко ж закон глаголе. |
| 35 | Коли ж хочуть чого навчитись, нехай дома в своїх чоловіків питають; сором бо жінкам у церкві говорити. |
| 36 | Хиба од вас слово Боже вийшло? або до вас одних досягло? |
| 37 | Коли хто думає пророком бути або духовним, нехай розуміє, що те що пишу вам, се заповідї Господнї. |
| 38 | Коли ж хто не розуміє, нехай не розуміє. |
| 39 | Тим же, браттє, бажайте пророкувати, та й говорити мовами не боронїть. |
| 40 | Усе нехай поважно та до ладу робить ся. |
