| 1 | Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли, |
| 2 | котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували. |
| 3 | Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням, |
| 4 | і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням, |
| 5 | і що явив ся Кифі а опісля дванайцятьом. |
| 6 | Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись. |
| 7 | Після того явив ся Якову, а потім усїм апостолам. |
| 8 | На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї. |
| 9 | Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу. |
| 10 | Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною. |
| 11 | Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували. |
| 12 | Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих? |
| 13 | Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес; |
| 14 | коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша. |
| 15 | І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають. |
| 16 | Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав. |
| 17 | А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших. |
| 18 | Тодї й померші в Христї погибли. |
| 19 | Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей. |
| 20 | Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся. |
| 21 | Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих. |
| 22 | Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають. |
| 23 | Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його. |
| 24 | Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу. |
| 25 | Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його. |
| 26 | Останнїй ворог зруйнуєть ся - смерть. |
| 27 | Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все. |
| 28 | Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому. |
| 29 | Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих? |
| 30 | Чого ж і ми небезпечимось всякого часу? |
| 31 | Що-дня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому. |
| 32 | Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо. |
| 33 | Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї. |
| 34 | Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю. |
| 35 | Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть? |
| 36 | Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре. |
| 37 | І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше. |
| 38 | Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло. |
| 39 | Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства. |
| 40 | (Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних. |
| 41 | Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою. |
| 42 | Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню. |
| 43 | Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї. |
| 44 | Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне. |
| 45 | Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим. |
| 46 | Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім. |
| 47 | Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба. |
| 48 | Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні. |
| 49 | І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного. |
| 50 | Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить. |
| 51 | Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось. |
| 52 | У хвилину, у миг ока, за останньою трубою - бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось. |
| 53 | Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє. |
| 54 | Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою. |
| 55 | Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда? |
| 56 | Жоло ж смерти - гріх, а сила гріха - закон. |
| 57 | Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа. |
| 58 | Тим же, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючись у дїлї Господньому завсїди, знаючи, що праця ваша не марна перед Господем. |
