| 1 | Про що ж ви писали до мене, то добре б чоловікові до жінки не приставати. |
| 2 | Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має. |
| 3 | Нехай чоловік оддає жінцї, яку треба, любов; так само й жінка чоловікові. |
| 4 | Жінка над своїм тїлом не має власти, а чоловік; так же само й чоловік над своїм тїлом не має власти, а жінка. |
| 5 | Не вхиляйтесь одно від одного, хиба що по згодї на (який ся) час, щоб пробували в постї та молитві, та й знов докупи сходьтесь, щоб сатана не спокушував вас невдержаннєм вашим. |
| 6 | Се ж глаголю по дозволу, а не по наказу. |
| 7 | Бажаю бо, щоб усї люде були, як я сам. Тільки ж свій дар має кожен від Бога: один так, другий так. |
| 8 | Глаголю ж нежонатим та вдовицям: Добре їм, коли зістануть ся, як і я. |
| 9 | Коли ж не вдержять ся, нехай женять ся; лучче бо женитись, нїж розпалюватись. |
| 10 | Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучаєть ся з чоловіком. |
| 11 | Коли ж і розлучить ся, то нехай буде без чоловіка, або нехай з чоловіком помирить ся; та й чоловік щоб з жінкою не розлучав ся. |
| 12 | Иншим же я глаголю, не Господь: Коли которий брат має жінку, що не вірує, а любо їй жити з ним, нехай не відпуска її. |
| 13 | І котора жінка має чоловіка, що не вірує, а йому любо жити з нею, нехай не відпуска його. |
| 14 | Осьвячуєть ся бо чоловік невіруючий в жінцї, і осьвячуєть ся жінка невіруюча в чоловікові; ато дїти ваші були б нечисті; тепер же сьвяті. |
| 15 | Коли ж невіруючий розлучаєть ся, нехай розлучаєть ся; не приневолюєть ся бо брат або сестра у такому; у впокою ж бо покликав нас Бог. |
| 16 | Як бо ти знаєш, жінко, що може спасеш чоловіка? Або як ти знаєш, чоловіче, що може жінку спасеш? |
| 17 | Тільки, як кожному удїлив Бог, і як кожного покликав Господь, так нехай й ходить. І се всїм церквам наказую. |
| 18 | Чи хто в обрізанню покликаний, нехай не притворюєть ся. Чи в необрізанню хто покликаний, нехай не обрізуєть ся. |
| 19 | Обрізаннє нїщо, і необрізаннє нїщо, а хороненнє заповідей Божих. |
| 20 | Кожний, у якому покликанню покликаний, у тому нехай і зостаєть ся. |
| 21 | Невільником ти покликаний? не журись; а коли можна й вільним стати ся, раднїще (тим) користуй ся. |
| 22 | Покликаний бо у Господї невільник, той визволений у Господа. Так само й хто вільним покликаний, той невільник Христів. |
| 23 | Цїною ви куплені; не робіть ся невільниками людськими. |
| 24 | У чому кожен покликаний, браттє, в тому нехай і пробуває перед Богом. |
| 25 | Про дїв же наказу Господнього не маю, а даю раду, яко помилуваний від Господа, щоб вірним бути. |
| 26 | Думаю, що се добре задля теперішньої нужди, щоб чоловіку так бути. |
| 27 | Одруживсь єси з жінкою? не шукай розводу. Розвів ся єси з жінкою, не шукай жінки. |
| 28 | Як же й ожениш ся, (ще) не згрішив єси; як і віддасть ся дїва, не згрішила; та горе по тїлу мати муть такі; я ж вас щаджу. |
| 29 | Се ж глаголю, браттє, що час короткий, і щоб ті, хто має жінку, були наче не мають; |
| 30 | і хто плаче, наче не плачуть; хто радуєть ся, наче не радують ся; хто купує, наче не осягають; |
| 31 | і хто користуєть ся сим сьвітом, наче не користують ся; переходить бо образ сьвіта сього. |
| 32 | Я ж хочу, щоб ви не журились. Нежонатий журить ся про Господнє, як угодити Господеві; |
| 33 | жонатий же журить ся про сьвітове, як угодити жінцї. |
| 34 | Єсть (також) ріжниця між жінкою і дївицею: Незамужня журить ся про Господнє, щоб бути сьвятою тїлом і духом; а замужня журить ся про сьвітове, як угодити мужові. |
| 35 | Се ж вам на користь вашу глаголю, не щоб вам накинути сїло, а ради чемности і приступу вашого до Господа без озирання. |
| 36 | Коли ж хто думає, що соромно для дївицї його, коли перецьвіте і так мусить бути, той, що хоче, нехай робить, не згрішить; нехай ідуть заміж. |
| 37 | Которий стоїть твердо в серцї, не маючи примусу, та має власть над своєю волею, і розсудив так у серцї своїм, щоб держати дївицю свою, добре робить. |
| 38 | Тим же хто віддає заміж, добре робить; а хто не віддає, лучче робить. |
| 39 | Жінка звязана законом, доки жив чоловік її; як же вмре чоловік її, вільна вона йти, за кого схоче, тільки в Господї. |
| 40 | Щасливша ж, коли так пробувати ме по моїй радї; думаю ж, що й я маю Духа Божого. |
