| 1 | Що ж до ідолських посьвятів, зна- ємо, що всї знаннє маємо. Знаннє ж надимає, а любов збудовує. |
| 2 | Коли ж хто думає, що він знає що, то нїколи ще нїчого не знав, як треба знати. |
| 3 | Коли ж хто любить Бога, то сей пізнаний від Него. |
| 4 | Що ж до їди посьвятів ідолських, знаємо, що ідоли нїщо в сьвітї, і що нема иншого Бога, тільки один. |
| 5 | Бо хоч і є так звані боги, чи то на небі, чи то на землї (як многі боги і многі пани); |
| 6 | та наш один Бог Отець, від котрого все і ми для Него; і один Господь Ісус Христос, через котрого усе (стало ся), і ми через Него. |
| 7 | Нї, не у всїх знаннє; деякі з совістю ідолською аж досї, яко посьвят ідолський їдять; і совість їх, бувши недужою, сквернить ся. |
| 8 | Їжа ж нас не поставляє перед Богом; бо анї луччі ми, коли їмо, анї гірші, коли не їмо. |
| 9 | Гледїть же, щоб нїколи ся ваша власть не була спотиканнєм (людям) недужим. |
| 10 | Бо коли хто побачить тебе, що маючи знаннє, (за столом) сидиш у ідолському храмі, то чи совість його, яко недужого, не збудуєть ся, щоб їсти посьвяти ідолські? |
| 11 | І погибне через твоє знаннє недужий брат, за котрого Христос умер. |
| 12 | Грішачи ж так проти братів та вражаючи їх недужу совість, ви грішите проти Христа. |
| 13 | Тим же, коли їжа блазнить брата мого, не їсти му мясива до віку, щоб не блазнити брата мого. |
