| 1 | Тим же то, маючи се служеннє, яко же помилувані, не слабнемо, |
| 2 | а відреклись тайного в безчестю, не ходячи в лукавстві, анї хитруючи словом Божим, а явленнєм правди поручаючи себе всякій совістї чоловічій перед Богом. |
| 3 | Коли ж і закрите благовістє наше, то у погибаючих єсть закрите, |
| 4 | в котрих бог віку сього осьліпив думки їх, невірних, щоб не засияло їм сьвітло благовістя слави Христа, котрий єсть образ Бога. |
| 5 | Бо ми не себе самих проповідуємо, а Христа Ісуса Господа, себе ж самих слугами вашими Ісуса ради. |
| 6 | Бо Бог, що звелїв з темряви засияти, той засьвітив у серцях наших на просьвіченнє розуміння слави Божої в лицї Ісус-Христовім. |
| 7 | Маємо ж скарб сей у глиняних посудах, щоб премножество сили було від Бога, а не від нас. |
| 8 | У всьому горюємо, та не нарікаємо; трівожимось, та не теряємо надїї; |
| 9 | гонять нас, та ми не покинуті; повалені ми, та не погублені; |
| 10 | всякого часу мертвість Господа Ісуса на тїлї носимо, щоб і життє Ісусове в тїлї нашому являло ся. |
| 11 | Завсїди бо нас живих на смерть видають задля Ісуса, щоб і життє Ісусове являлось у смертному тїлї нашому. |
| 12 | Тим же оце смерть в нас орудує, а життє в вас. |
| 13 | Мавши той же дух віри, по писаному: Я вірував, тим і глаголав, і ми віруємо, тим і глаголемо, |
| 14 | знаючи, що хто підняв Господа Ісуса, і нас через Ісуса підійме і поставить з вами. |
| 15 | Все бо задля вас, щоб богата благодать через благодареннє многих намножувалась на славу Божу. |
| 16 | Тим то не слабнемо; нї, хоч зовнїшнїй наш чоловік млїє, та нутряний обновляєть ся день у день. |
| 17 | Бо теперішня легкота горя нашого надто над міру приготовлює нам вічню вагу слави, |
| 18 | нам, що не дивимось на видоме, а на невидоме; що бо видоме, дочасне, що ж невидоме, вічне. |
