| 1 | Павел апостол (не від людей і не через чоловіка, а через Ісуса Христа й Бога Отця, що воскресив Його з мертвих), |
| 2 | і все браттє, що зо мною, церквам Галацьким: |
| 3 | Благодать вам і мир од Бога Отця і від Господа нашого Ісуса Христа, |
| 4 | що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від сього віку лукавого, по волї Бога й Отця нашого, |
| 5 | котрому слава на віки вічні. Амінь. |
| 6 | Дивуюсь, що так скоро одвернулись від покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовістє. |
| 7 | Воно то не друге, та є такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове. |
| 8 | Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема. |
| 9 | Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема. |
| 10 | Бо чи людей я тепер впевняю (шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим. |
| 11 | Звіщаю ж вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку. |
| 12 | Анї бо від чоловіка не прийняв я його, анї не навчивсь, а через одкриттє Ісуса Христа. |
| 13 | Чували бо про життє моє колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її, |
| 14 | і передував я в Жидівстві перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів. |
| 15 | Як же зволив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю, |
| 16 | відкрити в менї Сина свого, щоб я благовіствував Його між поганами, то зараз не радивсь я з тїлом і кровю, |
| 17 | анї не вийшов у Єрусалим до тих, що були апостолами перш мене, а пійшов у Аравию, та й знов вернувсь у Дамаск. |
| 18 | Потім через три роки пійшов я в Єрусалим, щоб побачитись із Петром, і пробув у нього пятнайцять день. |
| 19 | Инших же апостолів я не видїв, тільки Якова, брата Господнього. |
| 20 | Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю. |
| 21 | Потім ходив я в сторони Сирські і Киликийські, |
| 22 | був же незнаний лицем церквам Жидівським у Христї, |
| 23 | а тільки чували, що гонивший нас колись тепер благовіствує віру, що колись руйнував, |
| 24 | і прославляли у менї Бога. |
