| 1 | Послухай же тепер, Ізраїлю, про установи і суди, що навчаю вас сповняти їх, щоб ви жили й прийшовши одержали землю, що надїлив вам Господь, Бог батьків ваших. |
| 2 | Не прибавите ви до слова, що я заповідаю вам, і не вбавите нїчого, пильнуючи заповідей Господа, Бога вашого, що їх заповідаю вам. |
| 3 | Очі ваші бачили, що вдїяв Господь з Бааль Пеором; всї бо, хто ходив слїдом за Бааль-Пеором, вигубив їх Господь, Бог твій, з між вас; |
| 4 | Ви ж, которі держались Господа, Бога вашого, ви всї живі по сей день. |
| 5 | Гледи, навчив я вас установ і присудів, як заповідав менї Господь, Бог мій, щоб ви сповняли їх серед землї, що до неї прийдете, щоб заняти її. |
| 6 | Пильнуйте ж і сповняйте їх! Бо се мудрість і розум ваш перед очима народів, що чути муть всї встанови сї й казати муть: Сей великий нарід справдї мудрий і розумний нарід. |
| 7 | Де бо на сьвітї такий великий нарід, в котрого так близький Бог, як Господь, Бог наш, у всьому, про що тільки кличемо до його? |
| 8 | І який се великий нарід, що в його установи і присуди такі справедливі, як увесь закон сей, що я поставив вам оце? |
| 9 | Тільки стережись і пильнуй душі своєї, щоб не забути дїла сї, що бачили очі твої, і щоб не відлучились вони від серця твого по всї днї життя твого! Нї! Переказуй про них синам твоїм і синам синів твоїх, |
| 10 | Про той день, як стояв єси перед Господом, Богом твоїм, під Горебом, як Господь промовляв до мене: Збери менї люд сей, щоб я дав їм почути слова мої, з котрих навчаться боятись мене по всї днї життя свого на землї, і навчать синів своїх. |
| 11 | І приступили ви та й поставали попід горою; а гора палала поломєм аж під саме небо і стала темрява, хмари і тьма. |
| 12 | І промовив до вас Господь із поломя; ви чули голос слів його, та нїякої постатї не бачили окрім голосу. |
| 13 | І обявив він вам свій завіт, що велїв вам чинити, десять слів; і написав їх на двох камяних таблицях. |
| 14 | А менї заповідав Господь того часу навчати вас установ і присудів, щоб ви сповняли їх на землї, що до неї прийдете, щоб дістати її в державу. |
| 15 | Пильнуйте ж добре душ ваших, бо не бачили ви нїякої постатї в день той, як із поломя промовляв до вас Господь на Гореб горі, |
| 16 | Щоб ви не зледащіли та не почали робити собі тесані постатї, подобу якої постатї, постать жіночу, або чоловічу, |
| 17 | Постать якої скотини, що на землї гасає, образ якої крилатої птахи, що попід небесами лїтає, |
| 18 | Образ якої небудь животини, що по землї лазить, образ якої риби, що у водї під землею; |
| 19 | Щоб, знявши очі до неба та бачивши соньце й місяця і зорі, все військо небесне, не скортїло тебе, припасти на колїна перед ними та служити їм, котрих Господь, Бог твій, призначив на послугу всїм народам під цїлим небом. |
| 20 | А вас узяв Господь, і вивів із желїзного горнила, із Египту, щоб ви були людом його наслїддя, як і сталось. |
| 21 | Но Господь розгнївався на мене через вас, і поклявся, що не перейду через Йордань і що не прийду в землю гарну, що оддав тобі в наслїддє Господь, Бог твій; |
| 22 | А вмру в 'цїй землї, і не доведеться менї перейти через Йордань; а ви перейдете і одержите сю гарну землю. |
| 23 | Остерегайтесь, щоб не забути про завіт Господнїй, що його вчинив із вами, та щоб ви не робили собі витесану постать, подобу чого небудь, що заборонив Господь, Бог ваш. |
| 24 | Бо Господь, Бог ваш, се поломя жеруще, Бог ревнивий! |
| 25 | Як же появиш синів та внук і як поживете у сїй землї, і зледащієте та й зробите витесану постать, подобу чого небудь, і робити мете що ледаче перед очима Господа, Бога вашого, роздражнюючи його: |
| 26 | То я кличу нинї небеса й землю за сьвідків проти вас, що ви певно і скоро пропадете із землї, куди ви йдете через Йордань, щоб заняти її; не довго поживете ви в нїй, а будете зовсїм знищені. |
| 27 | І розсїє вас Господь між иншими народами і зостанетесь лїчбою малими між народами, між котрих приведе вас Господь; |
| 28 | І служити мете там богам, твориву рук людських, дереву та каменю, що не бачать і не чують і не їдять і не нюхають. |
| 29 | Но ви шукати мете Господа, Бога вашого; і ти знайдеш його, як шукати меш його всїм серцем твоїм і всією душею твоєю. |
| 30 | В тїснотї твоїй, і як все те постигне тебе при кінцї днїв, ти навернешся до Господа, Бога твого, і послухаєш голосу його. |
| 31 | Бо Господь, Бог твій, милостивий Бог; він не покине тебе і не скарає тебе, і не забуде про завіт батьків твоїх, що про його клявся перед ними. |
| 32 | Бо поспитай тільки про давні часи, що були перше тебе, з того дня, як сотворив Бог чоловіка на землї, та й від одного краю небес та й до другого краю небес, чи коли сталось таке велике дїло, або чи хто чував що подібне? |
| 33 | Чи чував який нарід голос Божий, що промовляв з поломя, як ти чув, та й щоб він зістався живим? |
| 34 | Або чи пробував Бог, прийти, щоб взяти собі нарід зміж иншого народу, карами, ознаками і чудесами, війною і потужною рукою і просьтягнутою правицею, і великим страхом, так як вчинив для вас Господь, Бог ваш, перед очима вашими в Египтї? |
| 35 | Тобі воно було показане, щоб ти знав, що Господь, се Бог; нїхто ж більше крім його. |
| 36 | Із небес дав він тобі почути свій голос про науку тобі, і на землї дав видїти тобі своє велике поломя, а з поломя чув ти слова його. |
| 37 | І за те, що він любив батьків твоїх і по них вибрав насїннє їх, вивів тебе він самолично, великою потугою своєю з Египту. |
| 38 | Щоб вигубити перед тобою народи, що більші й потужніщі за тебе, привести тебе і дати тобі землю їх у наслїддє, як і тепер сталось. |
| 39 | То ж пізнай тепер і возьми собі до серця, що Господь Бог той на небесах у горі і на землї внизу, а другого нема. |
| 40 | І пильнуй установ його й заповідїв його, що заповідую їх тобі сьогоднї, щоб добре було тобі й синам твоїм, щоб довгий був вік твій у сїй землї, що навіки віддав тобі Господь, Бог твій. |
| 41 | Тодї віддїлив Мойсей три міста по сїм боцї Йорданї, що на схід соньця, |
| 42 | Щоб втїкав туди убийця, що ненароком вбив ближнього свого а перше не ворогував на його; щоб він втїк в одно із сих міст та й живим зістався. |
| 43 | Безер у степу, на поділлї, для Рубенїїв, і Рамот у Гілеадї для Гадїїв, і Голян у Базанї для Манассіїв. |
| 44 | А се закон, що поставив його Мойсей перед синами Ізраїля; |
| 45 | Се сьвідчення й установи і присуди, що промовляв Мойсей до синів Ізрайлевих по виходї їх з Египту, |
| 46 | По сїм боцї Йорданї, в долинї, проти Бет-Пеору, в землї Сигона, царя Аморійського, що жив у Гезбонї, котрого побили Мойсей та сини Ізрайлеві, як вийшли з Египту. |
| 47 | І заняли вони землю його і землю Ога, царя Базанського, двох царів Аморійських, що були по сїм боцї Йорданї, на схід соньця, |
| 48 | Від Ароеру, що над Арнон-рікою, до Сійон* гори, се б то Гермон, |
| 49 | І все поділлє по сїм боцї Йорданї на схід соньця, аж до подільського моря, під узгірями Пізги. |
