| 1 | На останок, браттє моє, радуйтесь у Господї. Те ж саме писати вам менї не противно, для вас же певно. |
| 2 | Остерегайтесь собак, остерегайтесь лихих робітників, остерегайтесь відрізання. |
| 3 | Ми бо обрізаннє, которі духом Богу служимо, і хвалимось в Ісусї Христї, а не в тїлї надїємось, |
| 4 | хоч і я маю також надїю в тїлї. Коли хто инший думає надїятись у тїлї, то я тим більш, - |
| 5 | обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, з колїна Беняминового, Євреїн з Євреїв, по закону Фарисей, |
| 6 | по ревности гонив я церкву, по праведности законній непорочен. |
| 7 | Та що було менї надбаннєм, те вважав я за втрату ради Христа. |
| 8 | Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа, |
| 9 | та й явитись у Ньому, не маючи моєї праведности, що від закону, а (маючи) ту, що вірою Христовою (здобувається), праведність від Бога у вірі, |
| 10 | щоб розуміти Його, і силу воскресення Його, і спільність мук Його, приподоблюючись смерти Його, |
| 11 | аби тільки достигнути до воскресення мертвих. |
| 12 | Не тим, щоб уже я достиг, або вже був звершений; гоню ж, чи не достигну того, за що і Христос Ісус достиг мене. |
| 13 | Браттє, я про себе не думаю, що я вже достиг; одно ж (роблю), забуваючи вже те що позаду, і сягаючи по те, що спереду, |
| 14 | біжу до мети по нагороду вишнього поклику Божого в Христї Ісусї. |
| 15 | Скільки оце (нас) звершених, се думаймо, і коли що инакше думаєте, то й се Бог вам одкриє. |
| 16 | Тільки ж (те), до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати. |
| 17 | Приподоблюйтесь до мене, браттє, і вважайте, хто так ходить, яко ж маєте за взір нас. |
| 18 | (Многі бо ходять, про котрих не раз говорив я вам, тепер же й плачучи говорю, про ворогів хреста Христового, |
| 19 | котрим кінець - погибель, котрим Бог черево, а слава в соромі їх, котрі про земне думають.) |
| 20 | Наше бо життє єсть на небесах, звідкіля ждемо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, котрий переобразить тїло смирення нашого, щоб було подобне тїлу слави Його, по дїйству, котрим зможе і покорити собі все. |
| 21 | |
