| 1 | Тим же вже, не стерпівши, зволили ми зостати ся самим в Атинах, |
| 2 | і послали ми Тимотея, брата нашого, й слугу Божого, й помічника нашого в благовістю Христовому, утвердити вас і втїшити вас у вірі вашій, |
| 3 | щоб нї один не хитавсь у горю сьому; самі бо знаєте, що нас на се поставлено. |
| 4 | Бо коли і в вас були ми, наперед казали вам, що маємо горювати, яко ж і сталось, і знаєте. |
| 5 | Того ж то й я, більш не стерпівши, послав довідатись про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник, і не марний буде труд наш. |
| 6 | Тепер же, як прийшов Тимотей до нас од вас, та благовістив нам про віру вашу і любов, і що маєте спомин про нас добрий завсїди, бажаючи нас видїти, яко ж і ми вас, |
| 7 | тим то втїшились ми, браттє, вами у всякому горю, і нуждї нашій, вашою вірою: |
| 8 | бо ми тепер живі, коли ви стоїте в Господї. |
| 9 | Яку ж бо дяку Богу можемо оддати за вас, за всю радість, якою радуємось задля вас перед Богом нашим, |
| 10 | ніч і день ревно молячись, щоб видїти лице ваше і доповнити недостаток віри вашої? |
| 11 | Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай направить путь наш до вас. |
| 12 | Вас же нехай Господь намножить і збагатить любовю один до одного й до всїх, яко ж і ми до вас, |
| 13 | щоб утвердити серця ваші непорочні в сьвятостї перед Богом, Отцем нашим у прихід Господа нашого Ісуса Христа з усїма сьвятими Його. |
