| 1 | Оце ж сьвідкую перед Богом і Господом нашим Ісусом Христом, що має судити живих і мертвих в явленнї Його і царстві Його: |
| 2 | проповідуй слово, настоюй в час і не в час, докоряй, погрожуй, благай з усяким довготерпіннєм і наукою. |
| 3 | Буде бо час, що здорової науки не послухають, а по своїх похотях виберуть собі учителїв, ласкані (од них) слухом, |
| 4 | і від правди слух одвернуть, а до байок прихилять ся. |
| 5 | Ти ж тверезись у всьому, терпи лихо, роби дїло благовісника, службу твою знаною вчини. |
| 6 | Мене бо вже на жертву наготовлено, і час мого відходу настав. |
| 7 | Боротьбою доброю я боров ся, дорогу скінчив, віри додержав. |
| 8 | На останок готовить ся менї вінець правди, котрий оддасть менї Господь того дня, праведний суддя, і не тілько менї, та і всїм, хто полюбив явленнє Його. |
| 9 | Старай ся скоро прийти до мене. |
| 10 | Димас бо мене покинув, полюбивши нинїшнїй вік, та й пійшов у Солунь; Крискент в Галатию, Тит в Далматию; |
| 11 | Лука один зо мною. Марка взявши приведи з собою, він бо менї потрібен на служеннє. |
| 12 | Тихика ж послав я в Єфес. |
| 13 | Плащ, що зоставив я в Троядї в Карпа, ідучи, принеси, і книги, особливо ж кожані. |
| 14 | Александер котляр наробив менї багато лиха; нехай оддасть йому Господь по дїлам його, |
| 15 | котрого й ти остерегайсь, вельми бо противить ся словам нашим. |
| 16 | У перве моє одвітуваннє нїкого не було зо мною, а всї мене покинули; нехай не полїчить ся їм. |
| 17 | Господь же став передо мною і окрепив мене, щоб проповідане від мене знане було, і щоб почули всї погане; і збавивсь я з пащи левиної. |
| 18 | І визволить мене Господь від усякого дїла лукавого, і спасе про царство своє небесне; Йому ж слава по віки вічні. Амінь. |
| 19 | Витай Прискилу і Аквилу і Онисифорів дім. |
| 20 | Єраст зоставсь у Коринтї, а Трофима зоставив я в Милетї недужного. |
| 21 | Старайсь до зими прийти. Витають тебе Єввул, і Пуд, і Лин, і Клавдия, і все браттє. |
| 22 | Господь Ісус Христос із духом твоїм. Благодать з вами. Амінь. |
