| 1 | Павел, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю, |
| 2 | в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами, |
| 3 | явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї поручено по повелїнню Спасителя нашого, Бога: |
| 4 | Титу, правдивому синові по спільній вірі: Благодать, милость, мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спаса нашого. |
| 5 | На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив по всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв. |
| 6 | Коли хто непорочен, однієї жінки муж, має вірних дїтей, недокорених за розврат, або непокірних. |
| 7 | Треба бо епископу без пороку бути, яко Божому доморядникові, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання, |
| 8 | а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий, |
| 9 | щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних. |
| 10 | Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання, |
| 11 | їм треба роти позатуляти; вони всї доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання. |
| 12 | Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві. |
| 13 | Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі, |
| 14 | не вважаючи на жидівські байки, нї на заповідї людей, що одвертають ся од правди. |
| 15 | Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість. |
| 16 | Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого дїла доброго неспосібними. |
