| 1 | Тим же, браттє сьвяте, поклику небесного спільники, вважайте на Посланика і Сьвятителя визнання нашого, на Христа Ісуса. |
| 2 | Вірен Він Тому, хто настановив Його, як і Мойсей у всьому домі Його: |
| 3 | більшої бо слави Сей над Мойсея сподобив ся, скільки більшу честь має, нїж будинок, той, хто збудував його. |
| 4 | Всякий бо будинок будує хтось, а хто все збудував, се Бог. |
| 5 | І Мойсей же вірен у всьому домі Його, яко слуга, на сьвідченнє тому, що мало глаголатись; |
| 6 | Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем. |
| 7 | Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте, |
| 8 | не закаменяйте сердець ваших, як в прогнїванню, в день спокуси в пустинї, |
| 9 | де спокушували мене батьки ваші, досьвідчались про мене, й видїли дїла мої сорок років. |
| 10 | За се прогнївивсь я на рід той і сказав: Завсїди заблуджують серцем, і не пізнали вони доріг моїх; |
| 11 | так що поклявсь я в гнїві моїм: Чи (коли) ввійдуть вони в відпочинок мій. |
| 12 | Остерегайтесь, браттє, щоб не було в кого з вас серце лукаве і невірне, та не відступило від Бога живого. |
| 13 | А вговорюйте один одного щодня, доки сьогоднї зоветь ся, щоб не став которий з вас запеклим через підступ гріха. |
| 14 | Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо. |
| 15 | Коли (нам) глаголеть ся: "Сьогоднї, коли почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших, як у прогнїванню." |
| 16 | Деякі бо, чувши, прогнївали (Бога), тільки ж не всї, що вийшли з Єгипту з Мойсейом. |
| 17 | На кого ж Він гнївив ся сорок років? Чи не на тих, що грішили, котрих костї полягли в пустинї? |
| 18 | Кому ж Він кляв ся, що не ввійдуть у впокій Його, коли не неслухняним? |
| 19 | І бачимо, що не змогли ввійти за невірство. |
