| 1 | Біймо ся ж оце, щоб, коли зоста- єть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись. |
| 2 | Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповідї, не зєднавшись з вірою тих, що слухали Його. |
| 3 | Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гнїві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання сьвіту скінчені. |
| 4 | Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх." |
| 5 | І в сьому (місцї) знов: "Чи коли ввійдуть у відпочинок мій." |
| 6 | Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух; |
| 7 | то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давидї, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших." |
| 8 | Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того. |
| 9 | Оце ж оставлено ще суботованнє людям божим. |
| 10 | Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог. |
| 11 | Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у недовірство. |
| 12 | Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до роздїлення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця. |
| 13 | І нема творива невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово. |
| 14 | Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання. |
| 15 | Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха. |
| 16 | Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу. |
