| 1 | Як же перейшли всї люде через Йордань, сказав Господь Йозейові: |
| 2 | Возьми із народу дванайцять чоловіка, по чоловікові з кожного поколїння, |
| 3 | І повелїть їм: Возьміте звідтіля, з посеред Йорданї, з того місця, де стояли ноги сьвященників, дванайцять каменів, та й понесїть їх із собою тай покладїте на ночлізї, де обляжетесь про сю ніч. |
| 4 | І покликав Йозуа дванайцять чоловіка, що призначив із синів Ізраїля, по чоловікові з кожного поколїння, |
| 5 | І повелїв їм Йозей: Ідїть перед ковчега Господа, Бога вашого, на серед Йорданї, та возьми кожен з вас по каменню на плечі, по лїчбі поколїнь синів Ізрайлевих, |
| 6 | Щоб були вони у вас повсячасним зваменнєм; як питати муть вас колись ваші сини: Про що се каміннє в вас? |
| 7 | Ви відказувати мете їм: Се про те, що вода Йорданьська перестала текти перед скринею закону Господнього, як вона переходила через Йордань. Вода Йорданьська перестала текти; так і мусить се каміннє бути синам Ізрайлевим памятником на всї вічні часи. |
| 8 | І вчинили сини Ізраїля так, як повелїв їм Йозей, і взяли дванайцять каменів зпосеред Йорданї, як Господь велїв Йозейові, по лїчбі поколїнь Ізрайлевих, і перенесли їх із собою на те місце, де обночувались, та й поскладали їх там. |
| 9 | А Йозуа поставив посеред Йорданї дванайцять каменів на тому місцї, де стояли ноги сьвященників, що несли скриню сьвідчення, і стоять вони там по сей день. |
| 10 | Сьвященники же, ті, що несли ковчега, стояли посеред Йорданї, покіль закінчилось усе, що заповідав Господь Йозейові промовити до людей, згідно з усїм, що заповідав Мойсей Йозейові, і покіль нарід сквапно переходив. |
| 11 | Як же попереходили всї люде, перейшов і ковчег Господень і сьвященники поперід народу. |
| 12 | А Рубенїї, Гадїї і пів поколїння Манассієвого перейшли збройно передом синів Ізрайлевих, як заповідав їм Мойсей. |
| 13 | Силою до сорока тисяч збройного люду двинули вони перед Господом на війну в Ерихонські степи. |
| 14 | Того дня звеличив Господь Йозея в очу всього Ізраїля, і вони держали його тепер високо, так як Мойсея, поки було віку його. |
| 15 | І сказав Господь Йозейові: |
| 16 | Повели сьвященникам, що несуть скриню сьвідчення, щоб вийшли з Йорданї. |
| 17 | І повелїв Йозей сьвященникам кажучи: Вийдїть із Йорданї! |
| 18 | І як повиходили з Йорданї сьвященники, що несли ковчега Господнього, і скоро стали їх ноги на суші, вернулась вода Йорданська на прежнє місце, та й зайняла всюди береги, як перше. |
| 19 | Нарід же повиходив із Йорданї десятого дня первого місяця, та й отаборивсь у Галгалї на східній сторонї від Ерихону. |
| 20 | Ті ж дванайцять каменнів, що взяли вони з Йорданї, поставив Йозей в Галгалї, |
| 21 | І сказав до синів Ізраїля так: Коли ваші сини питати муть колись у батьків своїх: Що се за каміннє? |
| 22 | То скажете синам вашим: Ізраїль перейшов тут через Йордань сухоніж, |
| 23 | Бо Господь, Бог ваш, висушив Йорданську воду перед вами, аж покіль ви перейшли, так само, як зробив Господь, Бог ваш, із Червоним морем, що висушив перед нами, аж покіль ми перейшли, |
| 24 | Щоб усї народи на землї знали, що рука Господня потужна, щоб ви боялись Господа, Бога вашого, поки вашого віку. |
