| 1 | Був один чоловік на горі Ефраїм, на імя Миха. |
| 2 | Сей промовив до матері своєї: Одинайцять сот срібних секлів, що вкрадено в тебе, і ти при менї вирекла проклін, сї гроші в мене в схованцї: я взяв їх; тепер же верну їх. І відказала мати йому: Нехай тебе благословить господь, сину мій! |
| 3 | От і вернув він матері одинайцять сот. Мати ж його каже: Я хочу їх присьвятити господеві й на благо синові мойму обернути, на те, щоб із них зробити вирізуваного і виливаного ідола. |
| 4 | Але він вернув таки срібло матері своїй, а мати взяла двістї срібних секлів та й оддала золотареві, а той зробив з них вирізуваного і виливаного божка, і находивсь він у дому Михи. |
| 5 | А був у Михи (окремо) дім для божища. І зробив Миха ефод і терафим і посьвятив одного сина свого, щоб служив йому за сьвященника. |
| 6 | Того часу не було князя в Ізраїлї, і кожен чинив, що здавалось йому доладнїм. |
| 7 | Був же тодї один молодик із Бетлеєму Юдейського з поколїння Юдиного; він був Левит, і пробував там заволокою. |
| 8 | Сей покинув город Бетлеєм Юдейський, щоб, де доведеться, пробувати заволокою, та й зайшов у Ефраїм-гори, в господу до Михи. |
| 9 | Питає в його Миха: Куди ти йдеш? Відказав той: Я Левит із Бетлеєма в Юдеї, а йду, щоб осїстись, де доведеться. |
| 10 | І каже йому Миха: Зістаньсь у мене та й будь менї за батька й за сьвященника; я давати му тобі що року десять срібних секлів і потрібну одежу та харч. |
| 11 | Левит пристав на се, щоб зістатись у того чоловіка, і був у нього молодик як один із його синів. |
| 12 | От і посьвятив Миха Левита, і був у його молодик за сьвященника, і жив у господї в Михи. |
| 13 | Тодї каже Миха: Тепер знаю, що господь буде благодатен до мене, бо маю Левіта за жерця. |
