| 1 | Бооз вийшов до воріт і там седїв. Коли це переходить попри його родич, про котрого говорив він. І сказав йому: Зайди сюди і сядь тут. Той зайшов і сїв. |
| 2 | І взяв Бооз десять старших чоловіків в городї, і сказав: Сядьте тут. І вони сїли. |
| 3 | І сказав Бооз до родича: Ноема, вернувшись з моабитського краю, продає частку поля, що належала до нашого брата Елимелеха. |
| 4 | Я постановив довести до твого слуху і сказати: Хочеш бути наслїдником, то купи при сих, що тут сидять, і при старшинах нашого народа. Коли хочеш викупити, викупи; а як не хочеш одкупити, скажи менї; щоб я знав; бо окрім тебе нема наслїдника, а після тебе я. Той сказав: Я викуплю. |
| 5 | Бооз сказав: Дня того, як купиш поле в Ноеми, ти купив і в Рути Моабитянки, жінки помершого, і повинен взяти її собі за жінку, щоб імя помершого в наслїддю його збудити. |
| 6 | І сказав той родич: Не можу я взяти її за себе, щоб не поплутати й свого наслїддя. Прийми ти її, бо я не можу прийняти. |
| 7 | А був давнїйше такий звичай в Ізраїля, що як викупляли або міняли, то щоб ствердити дїло, один скидав свій чобіт і давав другому; і це було засьвідченнєм в Ізраїля. |
| 8 | І сказав той родич Боозові: Купуй для себе! І скинув свій чобіт. |
| 9 | Тодї сказав Бооз до старшин і до усього народа: Тепер ви сьвідки, що я купую в Ноеми усе, що було Елимелехове і Хілеонове і Махлонове, |
| 10 | А до того ще й беру собі за жінку Руту Моабитянку, Махлонову жінку, щоб зісталось ймення помершого за його наслїддєм, та щоб не зникло імя помершого зпоміж його братів і з воріт його оселї; ви сьогодня тому сьвідки! |
| 11 | І сказав увесь народ, що був коло воріт, і старшини: Ми тому сьвідки! Нехай Господь вчинить з жінкою, що вступає в твою господу, як з Рахилею і як з Лією, котрі обидві збудували дім Ізраїля. Надбай богацтва в Ефратї, і нехай славиться у Вефлеємі імя твоє! |
| 12 | А з насїння, що дасть тобі Господь від молодої жінки сієї, нехай стане дім твій, як дім Переза, котрого породила Тамара Юдї. |
| 13 | І взяв за себе Бооз Руту, і вона стала його жінкою. І вступив він до неї, і Господь дав, що вона завагонїла і породила сина. |
| 14 | І говорили жінка до Ноеми: Слава Господеві, що він не покинув тепер тебе без наслїдника, що його ймення не загине в Ізраїлї! |
| 15 | Він буде тобі втїхою і дбати ме про тебе на старостї лїт. Бо його породила твоя невістка, котра любить тебе, котра для тебе стане лїпша за сїмох синів. |
| 16 | І взяла Ноема дитятко, і носила його на руках своїх, і стала йому за пістунку. |
| 17 | Сусїди ж дали йому ймення, і сказали: Оце родилась дитина в Ноеми! І дали йому ймення: Обид*. Він батько Ессея, батька Давидового. |
| 18 | Оце ж рід Переза: Від Переза народився Есрон, |
| 19 | А від Езрона народився Рам; од Рама народився Аминадаб; |
| 20 | А від Аминадаба народився Нахзон; від Нахзона народився Салмон; |
| 21 | А від Салмона народився Бооз; а від Бооза народився Обид, |
| 22 | А від Обида народився Ессей; а від Ессея народився Давид. |
