1 | Як зробився Самуїл старим, понастановляв сини свої суддями над Ізраїлем. |
2 | Перворідень його звався Йоил, другий же син Абія. Сї суддювали в Берсабії. |
3 | Та сини його не ходили путьми його: шукали вони користї своєї, давали підкуплювати себе й судили криво. |
4 | І посходились докупи всї громадські мужі в Ізраїлї, і прийшли до Самуїла в Раму, |
5 | Та й промовили до його: Ти вже старенький, сини же не ходять путьми твоїми, то ж постав царя над нами, щоб нами правив, як се дїється в инших народів. |
6 | Самуїл же не вподобав сього, як вони промовляли: Дай нам царя, щоб нам правив. І молився Самуїл Господеві; |
7 | Господь же повелїв Самуїлові: Слухай вимагання людського в усьому, чого бажають; бо не тебе вони відопхнули, нї! мене викинули, щоб я не царював над ними; |
8 | Так само, як поводились вони з того часу, як вивів я їх із Египту, та й досї, покидали мене, і служили богам иншим, так поводяться вони й проти тебе. |
9 | Оце ж слухай їх голосу; та тільки остережи їх і поясни їм права того царя, що буде над ними царювати. |
10 | І переказав Самуїл все, що глаголав Господь, людові, що допевнявсь од його царя, |
11 | Та й говорив: Ось які будуть права в того царя, що царювати ме над вами: сини ваші забирати ме він і приставляти до возів та до коней своїх, і будуть вони бігати поперед колесницями його; |
12 | І щоб отаманували над півсотнями та тисячами, й орали поля його, та жали хлїб його, та щоб виробляли йому воєнну зброю і знаряддя до возів його; |
13 | Дочки ж ваші забирати ме, щоб йому робили мастило, та варили та пекли; |
14 | З вашого поля, виноградника й оливного саду що лучше брати ме та своїм урядникам роздавати ме. |
15 | З вашого посїву й винограду вимагати ме десятину та й роздавати ме своїм різанцям та слугам своїм; |
16 | Ваші раби й рабинї як і лучших молодцїв ваших, та осли ваші брати ме і на свою роботу буде обертати; |
17 | З дрібного скота вашого буде десятину вимагати, а самі ви будете його крепаками. |
18 | Як же ви колись нарекати мете на вашого царя, що вибрали собі, тодї Господь не буде слухати вас. |
19 | Нарід же не схотїв Самуїлової ради послухати, і каже: Нї бо таки, нехай буде царь над нами, |
20 | Щоб ми були рівня иншим народам, і нехай царь наш судить нас, і гетьманує над нами, і воює в наших війнах. |
21 | І вислухав Самуїл усе, що люд промовляв, та й понїс перед Господа. |
22 | Господь же повелїв Самуїлові: Послухай вимагання їх і постав над ними царя. І відказав Самуїл мужам Ізрайлевим: Ідїть по домівках своїх. |